Умови здійснення міжнародних розрахунків

ПЛАН

1.    
Умови здійснення міжнародних розрахунків

2.    
Форвардний курс валюти: обґрунтування та
принципи встановлення

3.    
Уніфіковані правила обігу векселів

Використана
література

1.     Умови здійснення міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки являють собою систему
організації і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов’язаннями, які
з’являються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами,
фірмами, підприємствами і громадянами на території різних країн.

Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю
товарами й послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між
державами. Більша частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі
опосередкування міжнародних торгових угод.

Основними суб’єктами міжнародних розрахунків
являються експортери, імпортери й банки, що їх обслуговують. Вони вступають в
певні відносини між собою з приводу руху товаросупроводжуючих документів і
поточного оформлення платежів. При цьому головна роль в міжнародних розрахунках
належить банкам. В сучасних умовах банки виступають не тільки в ролі
посередників між експортерами й імпортерами. Вони виконують функції кредиторів,
що фінансують зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також в ролі
гарантів (в залежності від умов платежу). Банки можуть висувати свої вимоги до
умов розрахунку і форм платежу, які експортери й імпортери зобов’язані приймати
до уваги.

Ступінь впливу банків в міжнародних розрахунках
залежить від ряду факторів, частково від масштабів зовнішньоекономічних
зв’язків країни, участі фірм і підприємств у зовнішньоекономічній діяльності,
купівельної спроможності валюти, спеціалізації банків, їх фінансового становища
і ділової репутації. Великий вплив на здійснення міжнародних розрахунків
здійснює й загальний рівень розвитку кредитно-банківської системи і її
інститутів в країні і регіонах країни [2; c. 153].